Книжкові видання та компакт-диски Журнали та продовжувані видання Автореферати дисертацій Реферативна база даних Наукова періодика України Тематичний навігатор Авторитетний файл імен осіб
|
Для швидкої роботи та реалізації всіх функціональних можливостей пошукової системи використовуйте браузер "Mozilla Firefox" |
|
|
Повнотекстовий пошук
Пошуковий запит: (<.>A=Ситнік Д$<.>) |
Загальна кількість знайдених документів : 17
Представлено документи з 1 до 17
|
1. |
Ситнік Д. А. Апоптоз нейтрофільних гранулоцитів у хворих за високого ризику виникнення перитоніту після операції з приводу гострих захворювань органів черевної порожнини [Електронний ресурс] / Д. А. Ситнік, В. Д. Шейко, О. А. Крижановський, О. А. Шкурупій, Р. А. Прихідько, О. Ю. Черкун // Клінічна хірургія. - 2013. - № 2. - С. 28-30. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/KlKh_2013_2_9 Досліджено процеси апоптозу нейтрофільних гранулоцитів (НГ) периферійної крові у 43 пацієнтів, оперованих з приводу гострих захворювань органів черевної порожнини у 1-шу та на 4-ту добу. Встановлено динамічні зміни процесів апоптозу НГ після операції. Несприятливий перебіг раннього післяопераційного періоду у пацієнтів за вихідного високого і середнього ризику виникнення післяопераційного перитоніту супроводжувався пригніченням процесів апоптозу НГ.
| 2. |
Безручко М. В. Залежність ступеня операційного стресу від виду оперативного втручання з приводу гострого холециститу у пацієнтів за високого операційно-анестезіологічного ризику [Електронний ресурс] / М. В. Безручко, C. В. Малик, С. П. Кравченко, О. С. Осіпов, Д. А. Ситнік // Клінічна хірургія. - 2013. - № 3. - С. 22-25. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/KlKh_2013_3_8 Наведено результати порівняння ступеня операційного стресу за різних видів хірургічного втручання з приводу гострого холециститу шляхом визначення вмісту кортизолу, пролактину та глюкози до, під час і після операції у 50 пацієнтів. Встановлено, що найбільше (у 5,3 разу) та найбільш тривале (понад 24 год) підвищення під час операції рівня кортизолу у сироватці крові спостерігали у пацієнтів, яким виконано відкриту холецистектомію (ВХЕ), мінімальне (у 2,2 разу) та найменш тривале (до 1 год) - під час здійснення черезшкірного черезпечінкового дренування (ЧЧД) жовчного міхура (ЖМ) під контролем ультразвукового дослідження. У ході виконання лапароскопічної холецистектомії (ЛХЕ) відзначено найбільш виражене інтраопераційне підвищення рівня пролактину (у 3,6 разу) та більш швидке його зниження (протягом 24 год) у порівнянні з таким під час здійснення ВХЕ (протягом 72 год). За ЧЧД спостерігали мінімальне інтраопераційне збільшення вмісту пролактину (у 2,3 разу) та його тривалість (протягом 1 год) після операції. Це свідчило про те, що у ході виконання ЧЧД ЖМ стимуляція передньої частки гіпофіза значно менша, ніж під час ЛХЕ та ВХЕ.
| 3. |
Ситнік Д. А. Цитолітична активність сироватки крові у хворих із високим ризиком розвитку післяопераційного перитоніту при гострій абдомінальній патології [Електронний ресурс] / Д. А. Ситнік, В. Д. Шейко, О. А. Крижановський // Харківська хірургічна школа. - 2012. - № 1. - С. 26-29. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Khkhsh_2012_1_6
| 4. |
Безручко М. В. Роль інтервенційної сонографії в лікуванні гострого холециститу з гнійними паравезикальними ускладненнями у пацієнтів з високим операційно-анестезіологічним ризиком [Електронний ресурс] / М. В. Безручко, C. В. Малик, Д. А. Ситнік // Світ медицини та біології. - 2013. - № 1. - С. 11-14. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/S_med_2013_1_4
| 5. |
Прихідько Р. А. Сучасний погляд на дослідження toll-подібних рецепторів у пацієнтів з гострою інтраабдомінальною патологією [Електронний ресурс] / Р. А. Прихідько, В. Д. Шейко, Д. А. Ситнік // Вісник проблем біології і медицини. - 2015. - Вип. 1. - С. 28-32. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Vpbm_2015_1_6
| 6. |
Шейко В. Д. Рівень експресії гена TLR–4 мононуклеарами периферійної крові у пацієнтів за високого ризику виникнення гнійно–запальних ускладнень після операцій з приводу гострих захворювань органів черевної порожнини [Електронний ресурс] / В. Д. Шейко, Д. А. Ситнік, Р. А. Прихідько, О. А. Шкурупій, О. А. Шликова, О. В. Ізмайлова // Клінічна хірургія. - 2015. - № 6. - С. 29–31. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/KlKh_2015_6_10
| 7. |
Прихідько Р. А. Характеристика мікробіологічної структури післяопераційних гнійно-запальних ускладнень у пацієнтів з гострою інтраабдомінальною патологією [Електронний ресурс] / Р. А. Прихідько, В. Д. Шейко, Д. А. Ситнік // Харківська хірургічна школа. - 2015. - № 2. - С. 31-35. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Khkhsh_2015_2_8
| 8. |
Шейко В. Д. Запобігання ушкодженням жовчних проток при лапароскопічних холецистектоміях в умовах гострого деструктивного холециститу [Електронний ресурс] / В. Д. Шейко, С. І. Панасенко, Д. А. Ситнік // Одеський медичний журнал. - 2015. - № 4. - С. 70-72. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Omj_2015_4_19
| 9. |
Шейко В. Д. Апоптоз та некроз циркулюючих нейтрофільних гранулоцитів у хворих за високого ризику виникнення післяопераційного перитоніту [Електронний ресурс] / В. Д. Шейко, Д. А. Ситнік, О. О. Шкурупій // Клінічна хірургія. - 2015. - № 11. - С. 40–42. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/KlKh_2015_11_13 Досліджено процеси апоптозу та некрозу периферійних нейтрофільних гранулоцитів (НГ) у 43 хворих, оперованих з приводу гострих захворювань органів черевної порожнини у 1-шу та на 4-ту добу післяопераційного періоду. Встановлено зміни процесів апоптозу та некрозу периферійних НГ в динаміці. Несприятливий перебіг раннього післяопераційного періоду у пацієнтів за вихідного високого і середнього ризику виникнення післяопераційного перитоніту супроводжувався перерозподілом співвідношення некроз/апоптоз у бік некрозу периферійних НГ.
| 10. |
Черкун О. Ю. Органна дисфункція в динаміці гострого панкреатиту [Електронний ресурс] / О. Ю. Черкун, Д. А. Ситнік, А. С. Калюжка, В. Д. Шейко // Клінічна хірургія. - 2018. - Т. 85, № 8. - С. 15-17. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/KlKh_2018_85_8_6 Мета роботи - визначити динаміку органної дисфункції у залежності від характеру локальних ускладнень гострого панкреатиту (ГП). Проаналізовано результати лікування 422 хворих із ГП, які перебували в хірургічному відділенні Полтавської обласної клінічної лікарні з 2010 по 2015 рр. Середньотяжкий і тяжкий панкреатит із розвитком локальних парапанкреатичних ускладнень діагностовано у 107 (25,4 %) хворих. При середньотяжкому перебігу ГП транзиторну первинну органну дисфункцію спостерігали у 65,9 % хворих. Друга хвиля поліорганної недостатності (ПОН) виникла у 18,1 % хворих внаслідок прогресування гнійно-септичних ускладнень (ГСУ) на 10 - 14-ту добу захворювання. При тяжкому ГП ПОН у 7,9 % пацієнтів мала безперервний, у 14,3 % - інтермітуючий характер, обумовлений розвитком ГСУ. Висновки: ризик другої хвилі ПОН та несприятливого перебігу захворювання зростає з поширеністю локальних парапанкреатичних ускладнень на три і більше анатомічних ділянок переважно у пацієнтів з тяжким ГП.
| 11. |
Кас'ян В. В. Перспективи вивчення тиреоїдного профілю у пацієнтів з органними дисфункціями при гострому панкреатиті [Електронний ресурс] / В. В. Кас'ян, О. Ю. Черкун, Д. А. Ситнік, В. Д. Шейко // Вісник проблем біології і медицини. - 2019. - Вип. 1(1). - С. 43-47. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Vpbm_2019_1(1)__10
| 12. |
Кас’ян В. В. Прогностичні критерії тяжкого перебігу гострого панкреатиту з останніх переглядів класифікаційних ознак [Електронний ресурс] / В. В. Кас’ян, О. Ю. Черкун, Д. А. Ситнік, В. Д. Шейко // Актуальні проблеми сучасної медицини. - 2018. - Т. 18, Вип. 4. - С. 128-131. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/apsm_2018_18_4_25
| 13. |
Кас'ян В. В. Хірургічна тактика при гострому панкреатиті, що ускладнений асцит-перитонітом [Електронний ресурс] / В. В. Кас'ян, О. Ю. Черкун, Д. А. Ситнік, В. Д. Шейко // Запорожский медицинский журнал. - 2019. - Т. 21, № 4. - С. 522-527. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Zmzh_2019_21_4_18 Накопление жидкости в перипанкреатической области и отдаленных участках брюшной полости широко распространено на ранней стадии острого тяжелого панкреатита. Жидкость в основном представляет собой геморрагический асцит, богатая активированными липолитическими и протеолитическими ферментами, вазоактивными веществами и воспалительными цитокинами и не обязательно инфицирована. Эвакуация из брюшной полости жидкости, богатой потенциально токсичными медиаторами, поддерживается в ряде публикаций как рациональное мероприятие для облегчения бремени болезни у больных в критическом состоянии. Цель работы - проанализировать публикации последних лет о хирургической тактике при ферментативном асцит-перитоните и ее влиянии на течение острого тяжелого панкреатита. Выводы: рандомизированные клинические исследования и публикации демонстрируют противоречивые данные об эффективности хирургических вмешательств при остром панкреатите, осложненном асцит-перитонитом. Международные рекомендации имеют низкий уровень доказательности в отношении эффективности дренирования, лаважа и видеолапароскопической санации, связанный с включением в отдельные исследования пациентов с нетяжелым панкреатитом. Оптимизация хирургической тактики у пациентов с асцит-перитонитом при тяжелом панкреатите может быть связана с определением тяжести состояния пациента с асцит-перитонитом, выраженности парапанкреатита, уровня токсичности асцит-перитонита, показаний и оптимального времени дренирования/лаважа. Для решения этих вопросов существует потребность в дальнейших проспективных исследованиях.Накопление жидкости в перипанкреатической области и отдаленных участках брюшной полости широко распространено на ранней стадии острого тяжелого панкреатита. Жидкость в основном представляет собой геморрагический асцит, богатая активированными липолитическими и протеолитическими ферментами, вазоактивными веществами и воспалительными цитокинами и не обязательно инфицирована. Эвакуация из брюшной полости жидкости, богатой потенциально токсичными медиаторами, поддерживается в ряде публикаций как рациональное мероприятие для облегчения бремени болезни у больных в критическом состоянии. Цель работы - проанализировать публикации последних лет о хирургической тактике при ферментативном асцит-перитоните и ее влиянии на течение острого тяжелого панкреатита. Выводы: рандомизированные клинические исследования и публикации демонстрируют противоречивые данные об эффективности хирургических вмешательств при остром панкреатите, осложненном асцит-перитонитом. Международные рекомендации имеют низкий уровень доказательности в отношении эффективности дренирования, лаважа и видеолапароскопической санации, связанный с включением в отдельные исследования пациентов с нетяжелым панкреатитом. Оптимизация хирургической тактики у пациентов с асцит-перитонитом при тяжелом панкреатите может быть связана с определением тяжести состояния пациента с асцит-перитонитом, выраженности парапанкреатита, уровня токсичности асцит-перитонита, показаний и оптимального времени дренирования/лаважа. Для решения этих вопросов существует потребность в дальнейших проспективных исследованиях.
| 14. |
Черкун О. Ю. Прогностичне значення біохімічних маркерів при гнійно-септичних ускладненнях гострого тяжкого панкреатиту [Електронний ресурс] / О. Ю. Черкун, В. Д. Шейко, Д. А. Ситнік, О. А. Крижановський // Актуальні проблеми сучасної медицини. - 2019. - Т. 19, Вип. 2. - С. 99-102. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/apsm_2019_19_2_24
| 15. |
Черкун О. Ю. Можливості корекції лікувальної тактики у постраждалих з тяжкою краніоабдомінальною травмою [Електронний ресурс] / О. Ю. Черкун, В. Д. Шейко, Д. А. Ситнік, В. В. Кас’ян, Я. В. Рибалка // Харківська хірургічна школа. - 2015. - № 4. - С. 129-132. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Khkhsh_2015_4_29
| 16. |
Мамонтов І. М. Застосування ендоскопічної ретроградної холангіопанкреатографії та ендоскопічної декомпресії при пухлинній обструкції позапечінкових жовчних шляхів – ретроспективний аналіз [Електронний ресурс] / І. М. Мамонтов, Т. І. Тамм, К. О. Крамаренко, Д. Д. Рябущенко, Д. А. Ситнік, В. В. Непомнящий, О. Я. Бардюк // Український радіологічний та онкологічний журнал. - 2023. - Т. 31, № 1. - С. 28-37. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/URLZh_2023_31_1_5
| 17. |
Мамонтов І. М. Фактори ризику гострого панкреатиту після ендоскопічної ретроградної холангіопанкреатографії при пухлинній обструкції позапечінкових жовчних шляхів: ретроспективне одноцентрове дослідження [Електронний ресурс] / І. М. Мамонтов, Т. І. Тамм, К. О. Крамаренко, Д. Д. Рябущенко, Д. А. Ситнік, В. В. Непомнящий // Український радіологічний та онкологічний журнал. - 2023. - Т. 31, № 2. - С. 150-160. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/URLZh_2023_31_2_4
|
|
|